Щороку друга субота жовтня відзначається як Всесвітній день паліативної та хоспісної допомоги, це ініціатива Всесвітнього альянсу паліативної допомоги (WHPCA) та ВООЗ. Це день підтримки мільйонів людей у світі, які живуть із невиліковними захворюваннями, і нагадування, що кожна людина має право на гідність, комфорт і турботу – до останнього подиху.
Паліативна допомога – це активна, всеосяжна медична, психологічна та соціальна підтримка людей із невиліковними хворобами, коли лікування вже не може забезпечити одужання, але може полегшити біль і страждання.
За визначенням ВООЗ, паліативна допомога спрямована на покращення якості життя пацієнтів та їхніх родин через попередження й полегшення страждання – фізичного, емоційного, соціального й духовного.
Щороку близько 56,8 мільйонів людей у світі потребують паліативної допомоги. Близько 78% із них проживають у країнах із низьким і середнім рівнем доходу. Основні діагнози, що потребують паліативного супроводу: онкологічні захворювання, серцева й легенева недостатність, нейродегенеративні хвороби (Альцгеймера, Паркінсона), ВІЛ/СНІД, важкі дитячі патології.
В Україні, за даними МОЗ та Центру громадського здоров’я, паліативної допомоги щороку потребують близько 600 тисяч людей..
Паліативна допомога в нашій країні надається як у стаціонарах (хоспісах, спеціалізованих відділеннях), так і вдома — мультидисциплінарними командами лікарів, медсестер, психологів, соціальних працівників і духівників.
Основні принципи паліативної допомоги:
Полегшення болю та фізичних симптомів (медикаментозне й немедикаментозне).
Психологічна підтримка пацієнта та його близьких.
Повага до гідності, автономії та бажань пацієнта.
Супровід родини під час догляду і після втрати близької людини.
Міждисциплінарність — залучення лікарів, медичних сестер, психологів, соціальних працівників, волонтерів.
Паліативна допомога — невід’ємна частина системи охорони здоров’я, закріплена в стратегіях ВООЗ і МОЗ України. Її розвиток означає:
гуманність і цивілізованість суспільства;
підтримку найуразливіших груп;
формування культури гідного ставлення до життя і смерті.
Важливо також долати стигму, пов’язану з темою смерті, невиліковних хвороб і паліативної підтримки, — адже це не про кінець, а про якість життя на кожному етапі.
Дослідження доводять: своєчасне надання паліативної допомоги не лише покращує якість життя пацієнтів, а й може збільшити його тривалість, зменшити кількість госпіталізацій і медичних ускладнень.